Слов’янський ЗЗСО №18

Правила поводження з книгою

1.Обгорни книгу в папір – не бруднитиметься обкладинка.

2.Не читай книгу під час їди – можеш забруднити її.

3.Не клади в книгу олівців, ручок та інших товстих предметів – від цього рветься палітурка.

4.Не загинай ріжків на сторінках книги – ріжки відриваються і псується книга – зроби собі для книги закладку.

5.Не рви сторінок, не малюй і не пиши нічого в книзі, не роби в ній ніяких поміток.

6.Не перегинай книгу – від цього вириваються сторінки.

7.Перегортаючи прочитану сторінку, держи її за верхній край.

8.Не читай книгу на сонці.

Правила гігієни читання

1. Не потрібно читати в лежачому положенні.
2. Не можна читати, коли темно.
3. Промені світла повинні падати на книгу зліва або зверху.
4. Книгу тримати не ближче 30 см від очей.
5. Кожну годину потрібно давати очам відпочинок на 10 хвилин

Як читати книгу

1. Читай повільно, не поспішаючи – краще запам’ятаєш прочитане.
2. Дочитуй книгу до кінця, не пропускай сторінок.
3. Переглянь уважно титульну сторінку книги. Ти прочитаєш прізвище автора книги, назву книги, яке видавництво її видало і коли. Перегорни титульну сторінку і прочитай анотацію: ти довідаєшся про що ця книга. Не забудь прочитати передмову. Вона розповість тобі багато цікавого про автора і книгу.
4. Читаючи книги, газети, журнали, ти можеш зустріти незнайомі слова. Їх пояснення знайди в словниках, довідниках, енциклопедіях.

Юний друже!

       Твій підручник – добра, розумна книга. Найперший помічник і порадник. А чи задумувався ти, як його зроблено?
…Стояв могутній віковий ліс. Прийшли люди, приїхали машини. Почали заготовляти ліс – пиляти, обробляти, вантажити та відправляти на фабрику. Там з дерева зробили папір.
Хіміки в цей час виготовляли фарби. Для чого? Почекай…
Твій підручник писали досвідчені вчені, вчителі, які багато знають і вміють. Вони просто й дохідливо розповідають про безліч цікавих, складних речей.
І от книга написана! Тепер вона потрапляє до видавництва. Там її готують до здачі в друкарню.
Тим часом художник робить яскраві малюнки – ілюстрації.Коли й малюнки готові, майбутній підручник іде до друкарні, куди вже привезли папір, фарби, картон, нитки, клей…

Складні машини, керовані робітниками, починають виготовляти саму книжку.
Як бачиш, твій підручник пройшов довгий шлях. До нього доклали рук, уміння, праці багато людей.
Тож – бери, користуйся ним!
Бережи його!

Сучасна бібліотека – це не лише сховище для книг, а й своєрідний електронний архів, місце, де можна отримати доступ до інформації як на традиційних носіях, так і в електронному вигляді. Це соціальний інститут, діяльність якого спрямована на забезпечення рівного доступу до інформації, за умов розвитку процесів гуманізації освіти, її інформатизації, відкритості й формування освітніх інформаційних потреб, який здатен якісно забезпечити і технологічний, і соціальний, і освітній доступ до інформації.
Нерідко необхідну інформацію дослідник отримує саме в бібліотеці, оскільки вона є «інтелектуальним посередником» між людиною та інформацією. Значення і роль інформації полягає в тому, що, по-перше, без неї неможливе проведення жодного наукового дослідження; по-друге, всяка інформація має здатність швидко старіти, тому необхідне її постійне оновлення.
За радянських часів бібліотеки в більшості надавали лише доступ до інформації, що зберігалась у фондах бібліотеки, інколи через міжбібліотечний обмін. З часом до друкарської продукції стали додаватися електронні ресурси у вигляді баз даних, що розміщувались в мережі бібліотеки.
Сьогодні майже кожна бібліотека оснащена мережею Інтернет, що дозволяє спростити процес пошуку необхідної інформації. Для читачів, що прийшли до бібліотеки до цього додається та стає усе більш значимою функція надання доступу до зовнішніх ресурсів, що існують в електронному вигляді,
Хоча бібліотека за своєю природою є одним з носіїв консервативних цінностей, вона не має права відмовитися від Інтернет. Але в той же час вона і не може приймати без розбору всі його ресурси й всі його «правила гри». Бібліотека повинна обережно змінювати традиції класифікації пошуку, зберігання і споживання інформації. Тому вона не має права довіритися Інтернету в тому вигляді, який він є. Швидше їй слід скористатися тими його можливостями, які не стільки скасовують звичні форми знаходженння та опрацювання інформації, скільки вдосконалюють та спрощують їх.
Електронні бібліотеки можна назвати бібліотеками XXІ століття, що являють собою певну мережу, яка через новітні електронні технології з’єднує їх із зовнішнім світом.. Електронні бібліотеки відрізняються від традиційних тим, що використовують електронний формат видань та забезпечують доступ до віддаленого ресурсу за допомогою телекомунікаційних технологій. Це сховища електронних документів, оснащені необхідними механізмами для доступу і роботи з ними. 

В зв’язку з активним входженням у наше життя новітніх інформаційних технологій, виникли «віртуальні бібліотеки» – розподілена у просторі телекомунікації мережа загального користування, орієнтована на обмін даними між бібліотеками. Документи у віртуальній бібліотеці зберігаються в машиночитній формі. Користувач, який звертається до пошукових машин глобальної мережі, може отримати їх, не обов’язково будучи читачем бібліотеки. Середовище віртуальної бібліотеки може мати у своєму складі ряд територіально віддалених одна від одної бібліотек, що виконують функції інтегрованого спілкування та отримання інформації про наявні бібліотечні ресурси.

Бібліотека сьогодні є не тільки носієм інформації, а й своєрідним містком з минулого, оскільки зберігає безліч пам’яток нашої культури. Має місце також регулярний імпорт і експорт книг, що вимірюється десятками мільйонів примірників.
Отже, бібліотека, як інформаційний центр, є незамінним соціальним інститутом в соціокультурній інфраструктурі. 

Літературна вікторина за творчістю Т.Г.Шевченка