Пошук по сайту

Наш колектив

Зворотній зв’язок

Ваше Ім'я (обов'язково)

Ваш Email (обов'язково)

Тема

Ваше Повідомлення

Архів записів

Сторінка психолога

«Торгівля дітьми в Україні»


Насильство у сім’ї, як соціальна проблема в Україні

 
 

Портфоліо практичного психолога


Якщо дитина пішла з дому

He шукайте проблему назовні — «зманили друзі», цікавиться подорожами, «Америкою». Дитина пішла, тому що їй погано. Найчастіше погано саме в сім’ї. Зрозуміло, більшість збігає не від хорошого життя. Але найчастіше поведінка дітей абсолютно незрозуміла.
Виявляються два типи сімей, в яких виросли «бігуни». З повних сімейних союзів матеріально забезпечених і прямо погано впливають на дитину: перший — із споживчим стилем виховання, де матеріальне благополуччя поєднувалося з повною бездуховністю, і другий — з відсутністю — емоційних контактів батьків з дітьми, нормальних, теплих взаємин.
Сприятливі відносини в сім’ї, зазвичай переносяться і в навчальну (діяльність) групу. Учні з таких сімей куди легше будують гарні взаємини зі своїми однолітками. Чому так буває?
Причин, що спонукають дитину з благополучної сім’ї вибрати «свободу» — безліч.

Ревнощі. Вони можуть бути спрямовані не тільки на молодшого брата. Об’єктом ревнощів може бути новий чоловік матусі або нова дружина татуся, і навіть батьківська робота. У будь-якому випадку дитині починає здаватися що його «зовсім не люблять». Біг з дому — це спроба привернути до себе увагу.

Романтика. Начитавшись книг, надивившись фільмів, вони раптом переймаються бажанням «стати сильними», довести собі та іншим, що можуть прожити без батьків, виїхати без супроводу на інший кінець країни, пошукати пригод на свою голову і абсолютно самостійно з них виплутатися. Ті, кому виплутатися вдається, зазвичай повертаються додому.

Образа. «Ситуаційне бродяжництво» — коли дитина йде з дому після скандалу з батьками. Вона зовсім не хоче залишати будинок і залишається на вулиці. У виховних цілях «полякати батьків» і домогтися свого і якщо їй це вдається, підліток бере метод на озброєння і надалі використовує його постійно.

Дружба. Від зв’язку з поганою компанією не застрахований жоден підліток. Іноді друзі підбивають «не бути маминим синком» і не «кидати компанію» — і підліток йде «розважатися»: не ночує вдома, пропадає з поля зору батьків … Ця ситуація, мабуть, найнебезпечніша з усіх: можливо, це дорога у кримінальну групу.

ЩО РОБИТИ?

— Якщо ви відчули, що втрачаєте контакт з дитиною, не пускайте справу па самоплив — зверніться до психолога.

— Якщо дитина одного разу вже тікала з дому — поговоріть з нею після повернення. Розберіть ситуацію по деталях — вам обом стане легше, просто тому, що ви виговорилися.

— Завжди підкреслюйте значимість дитини для вас. Залучайте її до «дорослої роботі», радьтеся з нею, нехай проявить мужність і самостійність у себе вдома.

— З молодшого віку привчайте до чистоти, виховуйте гидливість. Якщо не діють раціональні доводи, то спрацює інстинкт: дитина не зможе спати в бруді і не митися кілька днів.

— Не забороняйте приводити додому друзів — будете знати, з ким маєте справу. А добрі стосунки з друзями вашої дитини підсилюють довіру і всередині сім’ї.
    Готуйтеся до повернення дитини додому: купіть подарунок, подумайте, яким чином ви продемонструєте свою радість від її появи: що вона вам потрібна, що необхідна; відразу ж залучіть її до якоїсь сімейної справи, яку здатна зробити тільки вона. Відверто запитайте себе:

1 — чи бачу я особистість у своїй дитині?
2 — поважаю я її?
3 — чи люблю я її просто за те, що вона є (a не за якісь вчинки)?
4 — чи є у дитини своя кімната або хоча б свій кут?
5 — дитина повинна мати свою шафу, полку для білизни, стіл для занять, місце для іграшок і т.д.
6 — дозволяю я дитині робити те, що вона хоче (завести собаку, ліпити, малювати, …)?
7 — даю я дитині мінімум кишенькових грошей, щоб вона могла витратити їх просто так?
8 — чи є в сім’ї, рідні чоловік, з яким дитина могла б погуляти, помовчати, зробити якесь корисне діло?

Пам’ятайте, що найбільш позитивний вплив на виховання надають дідусі та бабусі, навіть якщо батьки в розлученні, забороняти спілкуватися з ними не можна.
Сходіть в школу і попередьте педагогів і адміністрацію про те, що трапилося.
Ні педагогам, ні батькам не слід випитувати в дитини про причини втечі: дитина не знає справжню, глибинну причину. Зовнішня причина (сварка з батьками, образа в школі, несправедливість) — тільки привід, що послужив поштовхом до втечі.
Догляд дитини — це серйозний показник глибинного неблагополуччя в сім’ї, пояснити суть якого може тільки фахівець.
Тому, зустрівши дитину, необхідно звернутися до психолога, інакше втечі з дому повторяться, і, в кінцевому підсумку, можуть призвести до більш серйозних наслідків (протиправні вчинки дітей використовує в своїх цілях злочинний світ).

ЛЮБІТЬ ДІТЕЙ!
Але любов має бути світлою і розумною.


ПОЧЕМУ ДЕТИ ВОРУЮТ?

Немотивированное воровство — мотивы не осознаются, но они спрятаны в подсознании.

Немотивированное воровство — боязнь быть наказанным за кражу (негатив) — с одной стороны и с другой стороны — подсознательное стремление к риску (позитив). И эта смесь адреналина с эмоциями страха, тревоги, ожидания начинает работать, как наркотик, создает своего рода «кайф», который хочется повторить.

Основные причины в дошкольном возрасте

  1. Сильное, желание владеть чем-либо с  которым малыш не в состоянии справиться. (чаще всего какой-то игрушкой),

2. Желание сделать подарок кому-то из близких (обычно родителям).

3. Повышение статуса.

4. Желание наказать кого-либо или отомстить ему.

 

8 – 11 лет и подростки

  1. Недостаток развития воли (это сильное желание владеть понравившейся вещью, деньгами вопреки «голосу совести»).

2. Серьезная психологическая неудовлетворенность (внутренние переживания ребенка, психологическая неустойчивость и нестабильность).

3. «Кража престижа» и «на спор».

4. Вымогательство со стороны сверстников.

5. Безысходность.

6. Клептомания.

 

Семейные причины

неудовлетворенность жизненно важных потребностей:

кража в знак протеста в семье;

отсутствие последовательности в воспитании;

несогласованность требований взрослых, предъявляемых к ребенку;

«двойная мораль», когда слова расходятся с делом;

подсознательное желание нанести ущерб материальным ценностям;

кража в результате жесткого контроля;

вседозволенность.

 

Клептомания

От греч. «klepto» — похищаю,»mania» — безумие) — это психическое отклонение, проявляющееся в навязчивом «внезапно возникающем влечении к хищению вещей»

 

Мотивы для воровства

  1. Сделать благо себе.
  2. Сделать посредством украденных денег приятное другим (это желание принести значимому человеку (родственникам, друзьям в детском саду, брату) понравившуюся ему вещь, и тем самым доставить ему удовольствие, либо желание иметь средства заплатить за дружбу и внимание к себе сверстников).

3. Воровство «за компанию» с другими детьми, связанное с желанием быть принятым в группу и соответствовать ее нормам (это в основном характерно для детей более старшего возраста).

 

Что делать, если ребенок украл?

  • Четко высказать отрицательную оценку действиям ребёнка (действиям, а не личности!!!), с конкретным запретом на воровство.
  • Рассказать о последствиях такого поступка в ракурсе переживаний и чувств человека, лишившегося любимой вещи.
  • Удержаться от навешивания ярлыков на ребёнка, называя его «воришкой», и пр. Нельзя клеймить, красить образ в черный цвет: иначе плохой поступок может действительно превратиться в суть личности: мама говорит — значит, я действительно такой!
  • Не обсуждать возникшую проблему с посторонними людьми в присутствии ребёнка. Золотое правило воспитания гласит: ругай наедине, хвали — при всех. Воровство — сор, который не следует «выносить из избы».
  • Знать о том, что обращение к ребёнку: «Как ты мог?» и пр. является бесполезным и даже вредным (это правило имеет большую актуальность для родителей дошкольников).
  • Избегать сравнений с другими детьми и с самим собой в детстве: «вот я никогда …».
  • Обсуждая случившиеся, помнить, что сильные негативные чувства могут способствовать тому, что ребёнок будет скрывать все поступки, которые сочтёт стыдными, плохими.
  • Не возвращаться к тому, что произошло (после того как ситуация была разобрана), т.к. этим вы только закрепите данный поступок в сознании ребёнка.
  • По возможности исключить ситуации, провоцирующие воровство.
  • Помните о том, что воровство может быть реакцией на семейное неблагополучие, ошибки в системе воспитания.

 

Советы родителям

  • Предложите интересные дела, которыми мог бы увлечься Ваш ребёнок, и в которых и Вы могли бы участвовать (творчество, спорт, общение с природой, фотография, видео — съемка и многое другое).
  • Устройте семейный совет, который можно было бы проводить после ужина или после обеда в выходные дни, где в атмосфере доверительности и уважения обсуждаются все события семьи, заботы и трудности, успехи и разочарования детей и взрослых, где каждый в равной степени любим и значим.
  • Возьмите за правило обсуждать текущие дела сына или дочери во время каждодневной получасовой прогулки, где можно высказывать свои мысли и чувства с глазу на глаз и говорить по душам.
  • Попытайтесь для своего ребёнка быть другом, интересуйтесь его тревогами, сомнениями, беспокойством. Старайтесь ему помочь справиться с этими чувствами.
  • Настройтесь на совместный поиск решения какой-либо проблемы, наберитесь терпения в выстраивании партнёрских отношений. Ребёнок не объект воспитания, а развивающаяся личность, мнение которой нужно учитывать и в равной мере уважать.
  • Очень важно научиться строить доверительные отношения, где всегда бы оставалось место для понимания точки зрения друг друга. В обсуждениях отдавайте предпочтение открытым диалогам, хотя это может быть для Вас будет и труднее сделать. Родители отдают предпочтения нотациям, монологам-нравоучениям, так как «движение в одну сторону» кажется проводить всегда легче, но оно дает противоположный результат.
  • Пересмотрите свои жизненные приоритеты. Объясните, что такое — настоящая дружба, какие формы самоутверждения созидательны и какие являются саморазрушительными.
  • Терпеливо и последовательно говорите с ребёнком о том, что настоящих друзей в жизни не так уж и много:  А тот, кто желает тебе зла и подводит тебя под уголовное преступление,   не может называться твоим другом».
  • Начните вместе изучать интересную книгу под названием  Уголовный
    кодекс.
  • Включитесь вместе с ребёнком на поиск новых друзей, новых развлечений,
    (самореализация себя через творчество, через преодоление себя в спорте). Пусть он реализуется, откроет в себе новые таланты, пойдет в спортивную секцию, в творческую студию, кружок по интересам.
  • Встаньте на защиту своего ребёнка, когда со стороны компании, с которой
    прерваны отношения, продолжается вымогательство, шантаж, рэкет, угрозы избиения и т. д. В этом случае обратитесь в правоохранительные органы.