Слов’янський ЗЗСО №18

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563″ північної широти і 24 ° 1130″ східної довготи.

В 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.

8 травня – День пам’яті та примирення

“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо.”

Ніхто не забутий… На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Ніхто не забутий! Напопілніхто не згорів!

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світовавійна. Пам’ятаємо,що агрессора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться. 

Пам’ять. Це не просто частина історії. Пам’ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам’яті наших дідів, батьків і старших братів, пам’яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам’яті тих, хто поліг смертю хоробрих, пам’яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна присвячується.

Доки світанками сонце встає,

А на калині зозуля кує –

Пам’ять людська не забуде повік

Мук закатованих, попелу крик.

Там, де кривавий пройшов душогуб,

Свідком лишився опалений дуб.

Чорний, як лихо. І жахом пропах.

Навіть боїться гніздитися птах.

Віти – мов горе заламаних рук.

Ні! То не свідок. А Пам’ятник мук!

Нехай же мирно променіє путь,

Для тих, хто наших мук не забува!

Коли не спить далекий небосхил

І стелиться туманом сивина,

І голос чути із могил:

«Хай буде тричі проклята війна!»

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

В рамках тижня «Шевченківські свята» в 4-Б класі була проведена виховна година «Шевченківське слово». Учні слухали вірші, затамувавши подих, улюблені пісні на слова славетного поета. Декламували вибрані рядки творів, переглядаючи презентацію художніх робіт Шевченка, пригадувалось уже відоме, розкривалось нове. Свої враження про творчість Шевченка, ставлення до вшанованого поета, учні відобразили у виставці малюнків.