Слов’янський ЗЗСО №18

  С   11 по 15 марта   в ООШ №18 г. Славянска традиционно прощались с зимой.  Масленица считается праздником жизни, проводами зимы и встречей весны. Принято печь блины, ходить в гости, играть, петь и веселиться. Надоевшая холодная зима уходит, природа пробуждается ото сна.

Як завжди в першу суботу лютого наша школа вітає своїх випускників!

Другого лютого пройшла зустріч випускників нашої школи. Діти, на високому рівні,  підготували захоплюючу подорож в минулі шкільні роки, для всіх присутніх в залі був проведений незабутній концерт!

Вже який рік в нашій школі святкується день Святого Миколая і це казкове дійство вже увійшло в традицію

Тако ж  ми кожен рік вітаємо дітей з Інтернату 

 

Круглі дати наших випускників з дня закінчення школи

   Виступ наших учнів на святі

                                      Вітаю, рідна школа !

  Кожен із нас, хто навчався у школі, знає, що перша субота лютого присвячена спогадам про рідну школу, відвідуванню рідного класу та любої вчительки. Традиція згадування шкільних років вже дуже давня. Кожне покоління випускників завжди дуже ретельно готується до зустрічі з минулим рідної школи. Ми, сучасні школярі, готуємо різні номери, хвилюємося перед виходом на сцену, намагаємося викладатися на всі сто. Навіть не підозрюємо про те, що, як би ми не виступили, випускникам минулих років в залі все одно надзвичайно приємно дивитися на нас і згадувати себе.

    Під час репетицій панує надзвичайний вир емоцій. На концерті учні намагалися донести до глядача свій талант.

     У нашій школі ця зустріч пройшла яскраво, емоційно,цікаво. Адже у маленькій залі відбувалася дивовижна подорож у минуле. На проекторі демонструвалися фото зі шкільного життя випускників. З зали навіть було чути: «Дивись, дивись, це ж я!» Присутні посміхалися і раділи, що їх не забувають.

    Вітаючи минулорічних випускників, наші хлопці та дівчата дарували свої танці, пісні та жартівливі сценки. В свою чергу випускники вітали своїх учителів і говорили їм теплі слова подяки, співали пісні і дарували квіти.

     Після концерту кожному хочеться відвідати рідний клас, трішки позгадувати про першу любов та двійку, про перші падіння і злети, що і зробили, наші дорослі жителі країни знань.

      Що до мене, то я, спостерігаючи за цими почуттями, поставила собі за мету, що закінчивши школу, я неодмінно буду приходити туди, аби сказати щирі слова першим і найкращим учителям в житті.

    Взагалі школа — це маленька країна. Надзвичайна країна, сповнена добра та любові, взаєморозуміння та допомоги. Це чудово, коли побачивши на вулиці улюблену вчительку хочеться обійняти і подякувати їй за те, що змогла виховати з багатьох маленьких діточок, дорослих мислячих громадян рідної країни.

       «Дякую за увагу, на цьому наш концерт завершується. До зустрічі у наступному році!»

Хоршева Ирина

11 клас